Київ на краю прірви: у столиці склалася критична ситуація з хворими на коронавірус

Владислав Григор'єв

Журналіст

З 1 листопада Київ вводить суворі обмеження, оскільки за критеріями досяг показників "червоної" зони – смертність від ковіду перевищує встановлені МОЗ рамки. За останній тиждень у Києві - понад тисячу хворих щодоби. Зараз щодня помирає більше десятка людей. 

Похмурі цифри

В останні 2 тижні захворюваність продовжувала зростати. Кількість нових випадків хвороби збільшилася в 1,5 рази за 2 минулі тижні, кількість позитивних результатів тестів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тестів) — в 1,7 рази, а нових госпіталізацій — в 1,47 рази. 

Смертність підвищилася майже вдвічі і перевищила максимуми весняної хвилі на 25 %. На цьому тижні вже оновлено рекорд смертності і очікується оновлення рекордів щоденних виявлень. Незважаючи на стійку тенденцію до зниження темпів поширення, зростання триватиме ще не менше 1-2 тижнів навіть при збереженні цієї тенденції.

За даними МОЗ щодо госпіталізацій серед вакцинованого та невакцинованого населення, на 87 % впало число госпіталізацій серед повністю вакцинованих порівняно з невакцинованими, а серед частково вакцинованих (однією дозою) – на 62 %. 

Смертність серед тих, кого поклали в лікарню, зросла з літа в 1,5 раза – до 18 %, досягнувши максимуму за весь час спостережень – 18 %.

Читайте також:

Лікарні в Києві заповнені важкими хворими на COVID-19: лікарі попередили, що може бути багато смертей

Ситуація на місцях

При цьому госпіталізувати хворих на ковід скоро буде нікуди. 

Як заявили у пресслужбі КМДА, на сьогоднішній день у лікарнях столиці підготовлено майже 6 тисяч ліжок для хворих коронавірусом і готується більше. З обладнаних подачею кисню (а це 95 % від загальної кількості) заповнені сьогодні майже 66 % ліжок. Також у столиці є близько 500 апаратів штучної вентиляції легенів. 

Тобто, ліжка з киснем третій день поспіль заповнені на дві третини, а в окремих медустановах закінчилися взагалі всі ліжка. 

"Ситуація в лікарнях непроста – там знаходяться 3334 пацієнта, в тому числі 50 дітей, з підтвердженим діагнозом - 19; 452, в тому числі 27 дітей – з підозрою на захворювання. У важкому стані 2411 пацієнтів. На ліжках інтенсивної реанімації перебувають 339 хворих. 59 - підключені до апарату штучної вентиляції легенів, ще 232 знаходяться на неінвазивній штучній вентиляції легенів. Кисневої підтримки потребують 2888 хворих", - розповів заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Станом на 21 жовтня до переліку опорних київських лікарень входить 20 комунальних медустанов (комунальних некомерційних підприємств), розділених за пріоритетністю прийому в них хворих. 

Згідно зі списком, що щодня публікується на сайті КМДА, станом на 28 жовтня майже у всіх лікарнях першої черги місця забиті під зав'язку, і навіть у деяких лікарнях другої черги заповненість - більше половини від кількості ліжок у стаціонарах:

За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, 80 % всіх госпіталізованих пацієнтів - киснезалежні. Споживання кисню зросло в 5-6 разів на одного пацієнта госпіталізованого з "Дельта"- штамом. У добу лікарні в країні споживають понад 330 тонн рідкого кисню і 6 800 балонів кисню. Це без урахування автономних джерел киснепостачання, які встановлені в більш ніж 280 закладах охорони здоров'я.

Для покриття потреби в кисні для хворих коронавірусом зараз залучено 35 підприємств, що виробляють кисень, у тому числі 23 - медичних і 12 - технічних (як вторинний напрямок діяльності, дозволений до використання за умови відповідності технічних характеристик). Якийсь час навіть доводилося імпортувати медичний кисень з Польщі.

Читайте також:

В Олександрівській лікарні Києва терміново закликали до вакцинації, щоб не померти: ситуація критична

Деякі міста – Одеса, Миколаїв, а також лікарні на Чернігівщині та Сумщині – вже відчувають нестачу кисню. У Києві поки що такої проблеми немає, але лише поки.

Наприклад, у Київській міській лікарні № 4 всі 455 ліжок – із киснем; однак, за словами головлікаря Тетяни Мостепан, всі вони завантажені невакцинованими пацієнтами. 

"Вакциновані можуть захворіти, але у них немає такого агресивного перебігу хвороби, як у невакцинованих. У підсумку лікарня витрачає близько 7 тонн кисню на добу. Такого ніколи не було. У найважчі часи було 4-5 тонн", – стверджує Мостепан. 

Що стосується повідомлень про те, скільки в лікарнях місць з підведеним киснем, то найчастіше це концентратори, які подають низькопотоковий кисень. А для ковідних тяжкохворих потрібен високий потік кисню: потужність концентратора — 10 літрів кисню в хвилину, потреба важкого пацієнта з ковідом може досягати не менше 30 літрів в хвилину.

Споживання медичного кисню одним пацієнтом, інфікованим штамом "Дельта", домінуючим в Україні, збільшилося в п'ять-шість разів, якщо порівнювати з попередніми хвилями, говорить Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я. За його словами, в деяких містах споживання кисню досягає 45-50 тонн на добу, а в цілому медичні установи країни щодня споживають 344 тонни. 

Лікарі та пацієнти в паніці

А тим часом медики-інфекціоністи спостерігають переповнені відділення, стовпотворіння в прийомних покоях і наполегливо закликають людей вакцинуватися - поверх ковіду восени активізуються ГРВІ, і якщо "респіраторку" змішати з ковідом в організмі пацієнта, шанси вижити стають мінімальні, аж до нуля.

Читайте також:

МОЗ затвердило список протипоказань для щеплення від COVID-19: кому дозволять не вакцинуватися

Інфекціоніст Олена Луцька, що працювала в медцентрі педіатрії на вул. Оноре де Бальзака, 6, ділиться своєю історією: дітей в інфекційному відділенні центру стільки, що ліжка стоять у коридорі. 

"У нас діти з токсичною дією вірусу на нервову систему: енцефалічними реакціями. Чули про це? Поки не з'явився ковід, грип був найстрашнішою ГРВІ. Нервова система - одна з його "мішеней". Судоми, галюцинації, менінгеальні симптоми – це все ускладнений грип. Деяким з дітей доводиться робити люмбальну пункцію, щоб виключити менінгіт, енцефаліт. Тобто брати на аналіз спинномозкову рідину. Страх, напруга і виснаження – лікарів, персоналу, пацієнтів і родичів – висять в повітрі. Грип у дітей виглядає страшно. Зараз у лікарні лежать діти з коронавірусом. У дітей "Дельта"-варіант протікає важче. Ми були перевантажені тільки грипом. Як буде, коли є і та, й інша страшні інфекції, я не знаю. Мені страшно перед цим сезоном, але ж він тільки починається", - побоюється Олена.

Інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні № 4 Євген Дубровський розповідає: наближається справжній колапс. Не вистачає не тільки ліжок - є також гостра нестача фахівців:

"Коронавірусна хвороба - інфекційне захворювання. Це область відповідальності, в першу чергу, інфекціоністів. Надалі за значимістю йдуть пульмонологи, кардіологи, невропатологи. Ковід - захворювання з ураженням легеневої і серцево-судинної системи, тому ці фахівці добре включилися в роботу. (Я говорю про важкі випадки, які лікуються в стаціонарі. На первинному етапі можуть адекватно вести хворих сімейні лікарі). Чи стало в підковідних госпіталях більше інфекціоністів за рік? Більше пульмонологів? Ні! Не стало! Штат не був розширений. І це по всій країні!"

Гостра нестача кадрів, каже Дубровський, призводить до надмірного навантаження медиків: лікарі, середній і молодший медичний персонал виснажені, замучені і позбавлені ентузіазму, натхнення і мотивації, які були на початку епідемії. 

"Ганебне ставлення, Приниження, зловживання особистим часом і емоціями медиків довели останніх до повного виснаження. Без допомоги, без раціоналізації режиму праці і відпочинку, без адекватного ставлення до лікарів, медсестер і санітарів можна догратися і до справжнього медичного колапсу", - вважає лікар.

На Київщині ситуація не менш складна. 

"Я працюю в лікарні Київської області, яку на сьогоднішній момент перепрофілювали в ковідний госпіталь, – розповідає лікар-інфекціоніст в "Лікарні інтенсивного лікування Боярської міської ради" Олександра Плешакова. – У нас є можливість робити КТ, рентген, УЗД (легенів в тому числі), у нас є забезпечення деякими протокольними препаратами. Але ситуація у відділеннях така, що реанімаційний хворий може перебувати в звичайній палаті (в реанімації не вистачає місць). А буває, що із 40 осіб в інфекційному стаціонарі показання до переведення в реанімацію мають 3-4 людини (в реанімації не вистачає місць!). В умовах госпіталю таких відділень 5, в кожному з них принаймні 1 людина, якій показано переведення в реанімацію (але там що?!). За період роботи з ковідом у мене було 3 вакцинованих пацієнта (у 2-х – одна доза CoronaVac і ще один з однією дозою Pfizer). Всі троє виписані з одужанням, провели в лікарні до 15 днів". 

Читайте також:

"Я бачила, як від цієї хвороби помирають люди": львів'янка поділилася своєю історією в реанімації. Відео

Знайшлося місце і жадібності. Яготинська Центральна міська лікарня визначена як коронавірусна, але ліжок там і ШВЛ у відділенні як кіт наплакав. При тому, що пацієнтів багато, медики намагаються нажитися на горі. 

Киянка Антоніна Карташева розповідає, чим загрожують переповнені ліжка. Рідним її бабусі, яка захворіла на "корону", виявилося складніше організовувати її перебування там, ніж самій бабусі боротися з хворобою. 

"Моя бабуся була в лікарні на плановій операції і там захворіла ковідом. Її хотіли відправити додому, але ми наполягли на стаціонарному лікуванні. За це потрібно було домовитися зі знайомим лікарем, просто так її не залишили б. А потім доводилося платити в кишеню медикам, щоб її не відключили від ШВЛ, тому що на всіх пацієнтів апаратів не вистачало. Так порадила медсестра - якщо дасте лікарю, то буде піклуватися про вашу бабусю. У реанімації вона провела десь тиждень, обійшлося це з ліками в понад 30 тис. грн", - розповідає внучка пацієнтки. 

Ще не варто забувати про новий штам коронавірусу - "Дельта", який вперше виявили ще влітку цього року. Цей штам вірусу викликає більш складні, часом критично складні, форми хвороби. Більш того, пішли розмови про те, що у нас вже з'явився штам "Дельта+". 

Голова правління Всеукраїнської спілки громадських організацій "Український санітарно-епідеміологічний союз", епідеміолог Людмила Мухарська вважає, що саме з "Дельтою" пов'язано зростаюче число госпіталізованих з потребою в кисні і, на жаль, величезна кількість смертельних випадків. Але, якщо сплеск захворюваності був частково очікуваним у зв'язку з новим штамом вірусу, то несвоєчасні дії влади лише підстьобнули цей сплеск, вважає експерт:

"Вакцинація потрібна як ніколи, і її обов'язково потрібно проводити. Але сам процес вакцинації проводиться всупереч логіці. Прийнятий нещодавно наказ МОЗ про групи ризику, що підлягають невідкладній вакцинації, безумовно є правильним рішенням, але пізнім - його потрібно було випустити ще цього літа, і вказати в ньому дедлайн, після якого групи ризику не допускаються до роботи і так далі. Тобто, дати час спокійно прищепитися. А зараз люди змушені терміново і масово йти вакцинуватися в страху, що їх не допустять до роботи, і з'явилися величезні черги, які в період пандемії особливо небезпечні поширенням вірусу".

Система охорони здоров'я повинна впоратися з ситуацією в будь-якому випадку, але є багато моментів, пов'язаних не тільки з системою, говорить Мухарська.

"Забезпечення киснем не є завданням МОЗ, наприклад є промислові потужності, які займаються його виробництвом і збутом, є місцеві муніципалітети, які зі свого боку налагоджують його постачання. Це багатогранний процес, що вимагає участі всіх відповідальних. Система охорони здоров'я працює, але їй потрібна допомога", - додає епідеміолог.

Другий рік ковіду мав бути легшим і спокійнішим. Але цього не сталося. Незважаючи на черговий спалах, Україна опинилася в десятці країн із високою смертністю. Хоча в минулому році в цьому самому рейтингу нас було важко відшукати. У порівнянні з Італією, США і багатьма розвиненими іншими країнами Україна виглядала досить впевнено. Що сталося зараз? Чому ситуація вже не виглядає настільки оптимістичною?

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися